Іншомовна лексика в ділових паперах  

Іншомовна лексика в ділових паперах

Як відомо, діловий стиль української мови сформувався пізно, тому в ос-

новному він спирався на давні зразки й на те, що було створене в цьому плані в інших народів. Тому не випадково в діловому стилі сьогодні так багато запозичень.

Іншомовні слова - слова запозичені з різних мов. Іншомовні слова ви-

магають до себе критичного ставлення. Їх слід вживати в разі потреби, коли

немає відповідного еквівалента в українській мові, або вони дістали міжнародне визнання. До міжнародних належать фінансові терміни, бухгалтерського обліку, поштово-телеграфних зв'язків (бланк, штраф, бандероль, віза, гриф, маркетинг, менеджер, фінанси, бюджет, авізо, дебет).

При використанні іншомовних слів слід пам'ятати:

1) вживати іншомовне слово в тому разі, коли немає в українській мові

відповідника (франко-борт, акцепт, кредит, баланс);

2) запозичене слово слід вживати правильно, відповідно до його значення

(Ефективність режиму економії залежить від того, наскільки лімітуються

фінансові витрати). У цьому реченні половина слів - запозичені, а слово лімі-

туються вжите ще й неточно, оскільки ліміт - це гранична норма, то ліміту-

ються не витрати, а кошти;

3) не вживати в одному тексті власне українське слово й іншомовне (ко-

ординувати – погоджувати, екстраординарний – особливий, фіксувати – запи-

сувати, лімітувати – обмежувати, прерогатива - перевага, симптом - озна-

ка);.

4) при виборі запозиченого чи власнемовного слова слід звертати увагу

на відтінки у його значенні (сервіс – обслуговування: сервіс – це будь-яке об-

слуговування, а обслуговування – побутових потреб населення).

Отже, і добір, і вживання іншомовного слова в діловому документі дик-

туються кількома обставинами й мають вирішуватися кожного разу з урахуванням конкретного тексту.


1918805650621557.html
1918860400586487.html
    PR.RU™